Червень (2)
Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день. Це був п'ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв тоді було велике свято П'ятдесятниці в пам'ять Синайського законодавства. Всі апостоли, разом з Божою Матір'ю та з іншими учениками Христовими та з іншими віруючими, разом знаходились в одній світлиці в Єрусалимі. Була третя година дня за єврейським часом, тобто за нашим - дев'ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив весь дім, де знаходились ученики Христові. І з'явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі. З нагоди свята П'ятдесятниці в Єрусалимі в цей час було багато юдеїв, які прийшли з різних країн. Почувши шум, величезний натовп народу зібрався біля дому, де були ученики Христові. Усі в народі дивувались і запитували одне одного: "Чи не всі вони галилеяни? Як же кожен з нас чує свою мову, в якій народився? Як вони можуть розмовляти нашими мовами про великі діла Божі?" І дивувалися, і не могли зрозуміти, що це значить. А інші, глузуючи, казали: "Вони напилися вина".
Тоді апостол Петро, вставши разом з іншими одинадцятьма апостолами, сказав, що вони не п'яні, але що на них зійшов Дух Святий, як це і було провіщено пророком Іоілем, і що Ісус Христос, Якого юдеї розіп'яли, воскрес із мертвих, вознісся на небо і вилив на них Святого Духа. Закінчуючи проповідь про Ісуса Христа, апостол Петро сказав: "Отже, твердо знай, увесь народе ізраїльський, що Бог послав Спасителем і Христом Цього Ісуса, Якого ви розіп'яли".
Проповідь Петра так подіяла на слухачів, що багато хто увірував в Ісуса Христа. Вони стали запитувати Петра й інших апостолів: "Що нам робити, мужі браття?"
Петро відповів їм: "Покайтесь і хрестіться в ім'я Ісуса Христа для прощення гріхів; тоді і ви отримаєте дар Святого Духа".
Ті, хто увірував у Христа, охоче прийняли хрещення, таких виявилось у цей день близько трьох тисяч. Таким чином почало будуватися на землі Царство Боже, тобто свята Церква Христова.
Від дня зішестя Святого Духа віра християнська стала швидко поширюватися, з допомогою Божою: щодня збільшувалася кількість віруючих у Господа Ісуса Христа. Навчені Святим Духом, апостоли сміливо проповідували всім про Ісуса Христа, Сина Божого, про Його страждання за нас і Його Воскресіння з мертвих. Господь допомагав їм великими численними чудесами, які чинили апостоли ім'ям Господа Ісуса Христа.
Спочатку апостоли проповідували юдеям, а потім розійшлися по різних країнах для проповіді усім народам. Для здійснення таїнств і проповідування вчення християнського апостоли рукопокладали єпископів, пресвітерів (священиків або ієреїв) і дияконів.
Та благодать Святого Духа, яка була явно подана апостолам у вигляді вогненних язиків, тепер подається в нашій святій православній Церкві невидимо - в її святих таїнствах, через наступників апостолів - пастирів Церкви - єпископів і священиків.
(Див.: Діян. 2; 1-47; 23).
Зішестя Святого Духа на апостолів відзначається православною Церквою, як одне з найбільших свят, на п'ятдесятий день після Великодня (тому що Дух Святий зійшов на п'ятдесятий день після Воскресіння Ісуса Христа) і тому називається ІГятдесятницею, чи днем Тройці, бо з цього дня розкрилася світові дія всієї Пресвятої Тройці, і люди навчилися поклонятись і прославляти три лиця єдиного Божества: Отця, і Сина, і Святого Духа.
У це свято заведено прикрашати храми і свої доми зеленню, а під час богослужіння стояти з квітами, виявляючи цим нашу радість і вдячність Богу за те, що Він Своїм Святим і Животворчим (тим, що дає життя) Духом оновив людей, народив їх (через хрещення) в нове життя (квіти і зелень - знак життя).
Наступний день після свята Тройці називається Днем Святого Духа і присвячений прославленню Святого Духа.
На сороковий день після Воскресіння Ісуса Христа ученики Христові зібралися в одному домі. Ісус Христос явився їм і розмовляв з ними, кажучи: "Так написано і так належало постраждати Христові і воскреснути із мертвих на третій день; і щоб проповідувалося в ім'я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима. Ви ж є свідками цього. Ідіть по всьому світові і проповідуйте Євангеліє (учення Христове) всьому творінню. Хто увірує і охреститься, буде спасенний. Тих, хто увірував, супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами, братимуть змій, і якщо смертоносне щось вип'ють, не зашкодить їм; покладатимуть руки на недужих, і вони будуть здорові ".
Потім Спаситель сказав ученикам, що незабаром пошле до них Святого Духа; а до того часу повелів їм не розходитись з Єрусалима. Він сказав: "Я пошлю обітницю Отця Мого на вас; ви ж залишайтесь у місті Єрусалимі, доки не сповнитеся силою з неба; бо Іоанн хрестив вас водою, а ви через кілька днів будете охрещені Духом Святим".
Розмовляючи з учениками, Спаситель вивів їх з міста в бік Вифанії, на гору Елеонську. Ученики зраділи, почувши слова Спасителя, обступили Його і почали розпитувати: "Чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлеві?" А Спаситель сказав їм: "Не ваше справа знати часи й строки, які поклав Отець у Своїй владі, але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї і Самарії, навіть до краю землі".
Промовивши це, Христос, піднісши руки Свої, благословив учеників Своїх; і коли благословляв, став віддалятися від них і підноситись угору. І невдовзі хмара забрала Його з їхніх очей.
Так Господь і Спаситель наш Ісус Христос вознісся Своєю людською природою на Небеса в сів праворуч Бога Отця Свого, тобто Його людська душа і тіло прийняли славу нероздільно з Божеством Його, а Божеством Своїм Він завжди був і буде на небі й усюди.
Вознісшись на небо, Ісус Христос, згідно з власною Його обіцянкою, невидимо завжди знаходиться на землі між віруючими в Нього і знову прийде на землю видимим способом, щоб судити живих і мертвих, які тоді воскреснуть. Після цього настане життя майбутнього віку, тобто інше, вічне життя, яке для істинно віруючих і благочестивих людей буде вповні блаженним, а для невіруючих і грішників - у великих муках.
Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа відзначається святою православною Церквою як одне з великих свят на 40-й день від першого дня Великодня.
(Див.: Мк 16, 15-19; Лк.24, 46-53).
Тропар свята.
Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, радість сотворивши ученикам обітницею Святого Духа, утвердивши їх Своїм благословенням, що Ти єси Син Божий, Визволитель світу.