За царювання імператора Максиміана у фінікійському місті Ізіолі жив багатий і знатний чоловік Діоспор. Дружина його померла, і він сам виховував свою єдину дочку - Варвару. Будучи переконаним язичником, оберігав свою улюбленицю від впливу християн. Та юна Варвара перейнялася думкою про те, що має бути єдиний Творець всесвіту. Її світлий розум відкидав могутність богів язичників, творіння рук людських, і чутливе серце її шукало невідомого Бога. Коли настав час, батько сказав дочці, що їй треба виходити заміж. Але вона відмовилась. Батько спочатку думав, що на неї вплинуло її самітне життя. Він дозволив їй зустрічатись із дівчатами її віку. Серед її подруг були християнки, які розкрили їй суть віри Христової. З великою радістю вона сприйняла звістку про спасіння роду людського. Вона побажала стати християнкою і невдовзі прийняла святе хрещення від священика, котрий приїхав у її місто з Олександрії.
Коли батько довідався, що його дочка стала християнкою, він побив її, зачинив у кімнаті, опечатав двері й поставив до них сторожу. Погрози і побої батька не скорили Варвару. Переконавшись, що він не може зломити її віру, він відвів її до начальника управи Мартіана і сказав йому, коли вона не покається і не поклониться богам язичницьким, то той може чинити з нею що хоче. "Муч її, як хочеш. Я їй не батько, вона мені не дочка!"
Мартіан був розчулений молодістю і вродою Варвари. Він почав її умовляти, аби вона зберегла своє молоде життя. Та свята діва, сповнена любов'ю до Христа, нізащо не визнавала богів язичників і заявила Мартіану, що вона готова, прийняти мученицьку смерть заради свого Бога і Спасителя. Тоді розгніваний Мартіан наказав її катувати і кинути до в'язниці. Сам Ісус Христос з'явився до неї і зцілив її рани.
Коли її знову привели до Мартіна, то він здивувався, побачивши, що всі рани в неї загоїлись і вона цілком здорова. Він запропонував їй принести жертву богам за своє зцілення. "Не твої боги зцілили мене, - вигукнула св. Варвара, - мене зцілив Господь Бог Ісус Христос. Йому я з вдячністю поклонюсь і віддам себе в жертву".
Її знову почали катувати. Вона мужньо зносила тортури. Дівчинка Юліанія, побачивши її мужність, підбігла до Мартіана і голосно заявила, що вона також християнка. Її зразу схопили і підвісили на дереві разом з св. Варварою і піддали страшним мукам. Після цього обом святим відрубали голови. Це було в 306 р. по Р.Х. В той же день Діоспор і Мартіан загинули від блискавки під час грози, і від них не залишилося навіть кісток. Мощі св. великомучениці Варвари були в м. Києві у Михайлівському Золотоверхому монастирі. Сюди вони перевезені з Царграда грецькою царівною Варварою, дружиною великого князя. Зараз мощі св. великомучениці Варвари знаходяться у Володимирському соборі.
Тропар свята
Варвару святу вшануймо, бо сітки ворожі вона розірвала, і, як пташка, визволилася вона з них за допомогою Христа, Великомучениця преславна.
Молитва до святої Варвари
Свята, славна і все хвальна великомученице Христова Варваро! Зібрані сьогодні в твоєму Божественному храмі люди, які до раки з мощами твоїми приклоняються і з любов’ю цілують та мученицькі твої страждання, а в них і Самого Страстоположника Христа, Який сподобив тебе не лише в Нього вірити, але й за Нього страждати, хвалячи та прославляючи, молимо тебе, щиру нашу заступницю: молися з нами і за нас до зміцнюю чого Своїми щедротами Бога, щоб Він милостиво вислухав нас, які просять у Нього благосні, і не зволікав з виконанням прохань, які так необхідні для спасіння та життя нашого, і сподобить нас безболісного, бездоганного, мирного, християнського кінця життя нашого, причастя Божественних Таїн. Нехай усім, які на кожному місті, у всякій скорботі та бідах потребують Його людинолюбства та допомоги, подасть велику Свою милість. Щоб за благодаттю Божою і твоїм щирим заступництвом душею та тілом ми, завжди здорові бувши, славили дивного у святих Своїх Бога Ізраїля, Який не зволікає нам з допомогою Своєю завжди, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.
Див. також: Мощі святої великомучениці Варвари в Запоріжжі
Використана література:
1. Короткі відомості про свята Православної Церкви.- УПЦ КП, 1992 р.
2. Молитви до святих на всяку життєву потребу.-Парафія свв. мцц. Віри, Надії, Любові та матері їх Софії УПЦ КП, м. Рівне, 2006 р.
