Невдовзі після воскрешення Лазаря, за шість днів до єврейської Пасхи, Ісус Христос звершив урочистий вхід в Єрусалим, щоб показати, що Він є істинний Христос Цар, і йде на смерть добровільно.

Наблизившись до Єрусалима, прибувши до селища Виффагії, до гори Елеонської, Ісус Христос послав двох учеників Своїх, сказавши: «Підіть у село, що прямо перед вами, і зразу знайдете прив’язану ослицю і осля з нею, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть їх і приведіть до Мене. І якщо хто скаже вам щось, відповідайте, що вони потрібні Господу; і одразу ж відішле їх».

Ученики пішли і вчинили так, як велів їм Ісус. Вони привели ослицю і ослятко, накрили його своїм одягом, і Ісус Христос сів на нього.

Між тим в Єрусалимі довідалися, що Ісус, воскресивши чотириденного Лазаря, іде в Єрусалим. Безліч людей, зібравшись звідусіль на свято Пасхи, вийшли Йому назустріч. Багато хто скидав із себе верхній одяг і розстилав Йому по дорозі; інші зрізали пальмові гілки, несли їх у руках і кидали на дорогу. І весь народ, супроводжуючи і зустрічаючи Його, на радощах вигукував: «Осанна (спасіння) Сину Давидовому! Благословенний Цар Ізраїлів, що гряде в ім'я Господнє! Осанна в вишніх!»

Наблизившись до Єрусалима, Спаситель зі скорботою дивився на нього. Він знав, що народ відкине Його – свого Спасителя, - і Єрусалим буде зруйновано. Ісус Христос заплакав над ним в сказав (місту): «О, коли б зрозуміло ти в цей твій день, що потрібне для твого миру (тобто спасіння твого)! Але це сховано нині від очей твоїх(тобто: ти вперто заплющуєш очі на все Боже благовоління, що посилається тобі). Бо прийдуть на тебе дні, і вороги твої оточать тебе валом, і візьмуть в облогу тебе, і стиснуть тебе звідусіль. І зруйнують тебе, і поб’ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, бо ти не зрозуміло часу відвідин твоїх (тобто часу, коли Господь відвідає тебе)».

Коли Ісус Христос увійшов до Єрусалима, усе місто схвилювалось, і запитували ті, хто не знав Його: «Хто це?»

Народ відповів: «Це – Ісус, пророк з Назарета Галилейського», і розповідали при цьому, що Він викликав з гробу Лазаря і воскресив його з мертвих.

Увійшовши в храм, Христос знову, як це вже було колись, вигнав з нього усіх продавців і покупців, кажучи їм: «Написано: дім Мій є дім молитви, в ви зробили Його вертепом розбійників».

Сліпі і каліки обступили Його у храмі, і Він їх усіх зцілив. Народ, бачачи чудеса Ісуса Христа, став ще більше славити Його. Навіть малі діти, що були у храмі, вигукували: «Осанна Сину Давидовому!»

Первосвященики ж і книжники обурювались і сказали Йому: «Чуєш, що вони кажуть?»

Ісус Христос відповів їм: «А хіба ви ніколи не читали – з уст дітей і немовлят вчинив єси хвалу перед ворогами Твоїми?» (Пс.8,3).

Потім у наступні дні Ісус Христос учив у храмі, а ночі проводив за містом. Первосвященики, книжники і старійшини народу шукали нагоди погубити Його, та не знаходили, бо увесь народ невідступно слухав Його.

(Див.: Мф. 21, 1-17; Мк. 11, 1-19; Лк. 19, 29-48; Ін. 12, 12-19).

Урочистий вхід Господній в Єрусалим відзначається Св. Православною Церквою в останню неділю перед світлим святом Пасхи. Це одне з великих свят і називається ще Вербною неділею, бо в цей день за всенічною службою Божою (або за ранньою) віруючим роздають освячене віття верби та інших рослин. Тримаючи в руках перше весняне гілля, славимо Спасителя як Переможця смерті; бо Він воскрешав померлих і цього дня входив у Єрусалим для того, щоб умерти за наші гріхи і воскреснути, і тим самим спасти нас від вічної смерті і від вічних мук. Віття означає для нас знак перемоги Христа над смертю і нагадує нам про майбутнє воскресіння усіх із мертвих.

Тропар свята.

Загальне воскресіння перед Твоїм стражданням запевняючи, з мертвих воскресив єси Лазаря, Христе Боже. Тому і ми, як діти, несучи знамена перемоги, виголошуємо Тобі, Переможцеві смерті: осанна в вишніх, благословен, Хто йде в ім'я Господнє.