Свята церква від перших віків християнства високо цінує заслуги мучеників, їх почитає, ставить нам за взірець геройської любові до Бога та визнання святої віри. Деякі з них, що в особливий спосіб відзначилися своєю ревністю і мужністю у визнанні святої віри та чудами, що ними їх Господь Бог по смерті прославив, мають у церковному році урочисті празники. До них належить святий мученик Димитрій, якому свята церква дала титул великомученика і мироточця.
Св.Димитрій жив у другій половині ІІІ століття у місті Солуні, де його батько був високим цісарським достойником. Після смерті батька цісар Максиміліан зробив його солунським проконсулом. З дитинства св.Димитрій виховувався в християнській вірі, яку згодом ревно проповідував. За апостольські діяння цісар Максиміліан кинув його до в’язниці. Перебуваючи у в’язниці, він благословив святого Нестора на поєдинок з Лієм, послав солдат, і вони прокололи його списами. Це було 306 року по Р.Х. Пам'ять про св.Нестора Церква відзначає наступного дня після празника св.Димитрія.
Велику віру св.Димитрія прославив Господь Бог не тільки різними чудами після його смерті, але також нетлінністю тіла та мироточивістю. Майже через сто років по його смерті відкрито домовину – його тіло лишилось нетлінним, а з його кісток точилося пахуче миро – олій, яке зціляло недужих.
Дар чудес, нетлінністю тіла та мироточивість стають джерелом великого й широкого культу св.Димитрія. До його гробу щороку йдуть сотні й тисячі прочан. У V ст. над його гробом побудовано величний храм. А на Балканах є більше двохсот церков, збудованих на честь св. Димитрія.
Культ св.Димитрія прийшов із християнською вірою і на наші українські землі. Почалося все з облоги Царгорода нашим князем Олегом. Коли наші війська зломили грецьку силу, то греки казали, що це не Олег, а св. Димитрій посланий на них Богом. А згодом, коли християнська віра поширилась серед нашого люду, князі, а також усі вірні віддавали себе св. Дмитрієві в опіку.
Князь Ізяслав Димитрій Ярославович побудував у Києві 1057 року монастир на честь св. Димитрія. 1197 року великий князь Всеволод Димитрій Юрієвич дістав у дар із Солуня дошку з труни та сорочку св.Димитрія. З дошки точилося миро, яке лікувало хворих. На честь св. Димитрія цей князь побудував храм у Володимирі, передавши йому згадані дари. На наших рідних землях було побудовано багато храмів, присвячених св. Димитрію.
Свята Церква славить св. Димитрія як мужнього Христового воїна й ісповідника, як чудотворця, що лікує недуги душі й тіла, допомагає людям в скрутні хвилини.
Тропар свята:
Великого в напастях оборонця придбав увесь світ у тобі, що ворогів перемагаєш. Отже, як Лієву пиху зневажив ти і до подвига нахилив сміливість Нестора, так, святий Димитре, Христу Богові молися, щоб подав нам велику милість.
У Димитрову, або «родинну», чи ще інакше – «дідову» суботу (в суботу перед святом св. Дмитра) справляють осінні поминки по померлих родичах.
Молитва до святого великомученика Дмитрія Солунського
Святий і славний великомученику Христовий Димитрію, скорий помічник та щирий заступнику всіх, хто з вірою приходить до тебе! Сміливо перебуваючи перед Небесним Царем, виблагай у Нього прощення гріхів наших і щоб визволитися нам від всезгубної рани, землетрусу, потопу, вогню, меча та вічного покарання. Моли благість Його, щоб Він змилосердився над містом цим, обителлю цією та всякою країною християнською. Виблагай у Царя Царюючих перемогу над ворогами, а всій країні нашій мир, спокій, непохитність у вірі та успіх у благочесті. А нам, що шануємо чесну пам'ять твою, виблагай благодатне зміцнення на благі справи. Щоб угодне Владиці нашому Христу Богу тут чинячи, ми, молитвами твоїми сподобилися отримати Царство Небесне для вічного прославлення Його з Отцем і Святим Духом. Амінь.
Використана література:
1. Короткі відомості про свята Православної Церкви.- УПЦ КП, 1992 р.
2. Молитви до святих на всяку життєву потребу.-Парафія свв. мцц. Віри, Надії, Любові та матері їх Софії УПЦ КП, м. Рівне, 2006 р.
