Мені більше не потрібні порожні оплески або популярність...

Тепер я живу благодаттю, ходжу вірою, навчаюсь терпінням, спрямовуюсь вгору молитвою й труджусь Христовою силою.

Я тримаю обличчя моє як кремінь, моя хода стрімка, моя ціль - небо, мій шлях вузький, дорога важка, мій Провідник надійний і місія ясна.

Мене не можна купити, схилити хитрістю, звести зі шляху, захопити, повернути назад, звабити або затримати.

Я не тремчу перед труднощами, не похитнуся в присутності супротивника, не піду на компроміс із ворогом, не стану ніжитися в променях слави.

Я не здамся, мені не закриєш рот, я не стану опускати в безсиллі руки, але вистою до кінця заради справи мого Господа Ісуса Христа.

Я Його учень. Я буду йти, поки Він не прийде, буду віддавати, поки не звалюся з ніг, буду проповідувати, поки не відкриється всім і трудитися, поки Він не зупинить мене.

І коли Він прийде за мною, я хочу, щоб Він легко впізнав мене. Я хочу, щоб було видно, що я Його учень...

Слова невідомого туземця-християнина з Африки

[Ця інформація також розміщена на сторінках “Братського вісника”: http://kyivbratstvo.narod.ru]